“Дорогу до Бога здолає не кожен”: відрізок автошляху до Манявського монастиря перебуває у жахливому стані. ФОТО

Скит Манявський (Український АфонХресто-Воздвиженський чоловічий монастир) — православний монастир, заснований Іовом Княгиницьким у 1608 р. біля села Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська область), пам’ятка архітектури початку XVII ст. Станом на зараз є одним з найвідвідуваніших монастирів Західного регіону України. Та все ж дістатись “до Бога” дуже складно, і цю дорогу подолає справді не кожен, адже покриття автошляху уже понад 10 років, незважаючи на постійні ремонти, перебуває у жахливому стані.

Трохи історії:

Манявський Скит – аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Колись Скит налічував близько 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, Буковині та Молдові. Був одним із осередків культурного життя в Галичині. Мав велику бібліотеку, славився головним іконостасом, котрий виконав український живописець Іов Кондзелевич. Пізніше, після закриття монастиря в 1785 р., іконостас знаходився в церкві с. Богородчани,  а ось з 1924 р. іконостас перебуває у Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького, –  зазначають на Вікіпедії.

Споруди храмів, келій, господарських приміщень виконані з каменю і є класичним зразком церковної архітектури ХVІІ – XVIII ст. На території Скиту збереглись: монастирська вежа–скарбниця, церква св. Бориса і Гліба, підземна церква архистратига Михаїла. У Манявському Хресто–Воздвиженському монастирі зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Ізбавительниця», написана 1788 року на горі Афон та передана 2003 року до Манявської обителі архимандритом Філагрієм (Камінським).

У 1980 році було відкрито історико-архітектурний музей. 28 травня 1998 року було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.

Сьогодні відвідувачі кажуть, що це справді святе місце з унікальним мікрокліматом, природою та низкою легенд. Саме тут можна об’єднатись із Господом та відчути себе в гармонії з природою, але спочатку, як ми і говорили , туди потрібно дістатись…

Єдина дорога- автошлях С 090106 Маркова-Манява, знаходиться у жахливому стані, а це, окрім важливого для України святого місця,  ще й великий туристичний об’єкт (якщо розглядати з прагматичної точки зору), який щороку відвідує тисячі гостей, не тільки українців, а й мешканців країн-сусідів.

Що вони подумають, потрапивши на мальовничу Богородчанщину: задоволення, позитив від природньої краси? Ні, спочатку всі гості відчують гнів та роздратування, а навіть, можливо, у майбутньому збитки від ремонту автівки після “захопливої” подорожі.

“Я впевнено можу сказати, що цю дорогу ремонтували уже багато разів, але жодного разу вона не була в такому стані як тепер. Ми неодноразово звертались до влади, голови села, президентів –  всі обіцяють, виділяють певні кошти, які потім розкрадають. Ми готові самі взятись за ремонт і уже дізнавались хто б міг допомогти. Є така технологія холодного асфальту, тут також можна її застосувати. Зараз відправили листа до президента і чекаємо”,- розповів Андрій, волонтер, який веде  сторінку монастиря у Фейсбук.

“Я тут народився, дуже люблю цей край. Унікальна природа, красиві пейзажі, але все це тьмяніє поруч із жахливою дорогою. Ви не уявляєте скільки негативу ми випадково чуємо від туристів, які, проїжджаючи в бік монастиря, спілкуються з жителями села. Їм не зручно, проблемно, дивуються і питають як тут взагалі можна їздити. Мені стидно, що за стільки років нічого не змінилось і не змінюється. Ми готові самі вийти і зробити ту дорогу, лиш би ми могли…”,- поскаржився Іван, місцевий житель.

А й справді, чому держава, відповідні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування  не зважають на цю проблему, ігноруючи важливий туристичний маршрут, який, теоретично, приносить кошти країні або хоча б піднімає соціально-культурний статус? Питання досі без відповіді…

Що з коштами?

У Службі автомобільних доріг повідмили, що даний відрізок дороги з 1 січня 2018 року передано на баланс КП “Дороги Прикарпаття“.  WestNews до відповідальних осіб  і отримав такі дані:

  • останній раз поточний дрібний ремонт даної дороги на ділянці 0+000- км 3+800 проводився у 2019 році, на нього було виділено 199 782 грн.
  • також капітальний ремонт дороги проводився у 2019 році на ділянці 3+800 км- 4+100 км і видлили на нього 1 390 885 грн.

У  2020 році планується капітальний ремонт, на який  закладено кошти у розмірі 4 000 000 така відповідь керівників підприємства на наш інформаційний запит.

Виглядає, що  вказаних у відповіді коштів мало би вистачити, щоб привести марковецько-манявське дорожнє покриття в порядок, але чи вийде це зробити –  залишається загадкою.

Як все це впливає на монастир?

Спілкуючись з прочанами, помічаєш, що все вище сказане тільки підтверджується. Віруючі зазначають:  чудові місця зі своєю енергетикою, проте – не досяжні. Багато-хто зазначає, що якби не такий стан автошляху, то люди приїжджали б набагато частіше, але якщо так продовжуватиметься і далі, то від відвідин святині раз у місяць доведеться відмовитись на користь меншої кількості приїздів, бо на ремонт авто щоразу витрачається все більше і більше коштів.

Враховуючи розвиток подій, історія може повернутись до первісних часів, коли добирання було ускладнене елементарною відсутністю можливостей та технологій.















Отож, сподіваємось, що привернення уваги якось покращить дану ситуацію, а також сподіваємось, що запланований ремонт, на який виділено чималу суму, буде справді успішним. Як кажуть – одна надія на Бога.

Та незважаючи на всі труднощі, Манявський скит щороку продовжує приймати та запрошувати гостей, бо й справді: той, хто дійсно хоче – подолає будь-яку дорогу до Бога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Черпнути натхнення у весни. ФОТОРЕПОРТАЖ

Публікація “Дорогу до Бога здолає не кожен”: відрізок автошляху до Манявського монастиря перебуває у жахливому стані. ФОТО запозичена із ресурсу WestNews.com.ua.

Скит Манявський (Український Афон, Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) — православний монастир, заснований Іовом Княгиницьким у 1608 р. біля села Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська область), пам’ятка архітектури початку XVII ст. Станом на зараз є одним з найвідвідуваніших монастирів Західного регіону України. Та все ж дістатись “до Бога” дуже складно, і цю дорогу подолає справді не кожен, адже покриття автошляху уже понад 10 років, незважаючи на постійні […]

Публікація “Дорогу до Бога здолає не кожен”: відрізок автошляху до Манявського монастиря перебуває у жахливому стані. ФОТО запозичена із ресурсу WestNews.com.ua.